В інтерв’ю для Associated Press я підкреслив, що росіяни не хочуть закінчувати війну справедливо. Вони хочуть закінчити, знищивши українську свободу і незалежність. Це не пафосні слова, це їх бажання й ціль. Але вони не досягли своїх цілей, вони не досягли головного – не зруйнували незалежність України. Україна стоїть, завдяки українському народу, нашій армії й нашим партнерам.

Путін боїться прямих перемовин з нами. На його думку, це його програш, його слабкість. Натомість він проштовхує старий наратив, що це війна між Заходом і Росією, тому що визнати, що він програє Україні, для нього нестерпно.

Путін відчайдушно сигналізує, що хоче говорити — але не з нами, а з Трампом, з Америкою. Але без України такі переговори не приведуть до результатів, без нас це було б неправильно. Якщо ми з Президентом Трампом обговоримо конкретні кроки для припинення цієї війни й чітко визначимо шлях уперед – тоді, можливо, після цього він зможе говорити з росіянами.

Путіну не потрібно перемагати Україну, щоб заявити про перемогу. Якщо світ піде на компроміс із ним, якщо він залишиться безкарним, він стане небезпечним сигналом: агресія працює. Інші авторитарні лідери побачать, що він знищив суверенітет України і йому це зійшло з рук. Ось чому будь-які американсько-російські переговори про Україну без України є небезпечними. Ніхто не може вирішувати нашу долю за нашою спиною.

Путін не хоче справжніх переговорів. Він наполягатиме на тому, що це війна між Росією й Заходом. Коли Президент Трамп скаже йому, що Україна має бути за столом переговорів, Путін шукатиме виправдання – знову розповідатиме цю історію про нелегітимність, затягуватиме час і намагатиметься уникнути завершення війни.

Справа не в окремих людях – справа в позиції Путіна всередині його власної держави. Він хоче показати, що Україна не є суверенним субʼєктом, що він воює з НАТО й Заходом, тож навіщо йому говорити з Україною? У своїй свідомості він воює з Америкою – і вважає, що перемагає. Але на полі бою, незважаючи на всі труднощі, Україна не дозволила йому перемогти.

Ідея іноземного військового контингенту є частиною дискусії про гарантії безпеки, але цього самого по собі недостатньо. Це не може бути лише символічною присутністю на папері. Якщо вони тут для захисту, ми повинні точно знати, хто ними керує і який у них мандат на випадок нападу.

Реальні гарантії безпеки мають бути всеосяжними. Для України гарантії безпеки без США не працюватимуть. Реальні рамки повинні включати сильну українську армію, інвестиції в оборонну промисловість та виробництво зброї в Україні за американськими ліцензіями, а також довгострокову технологічну та військову підтримку. Безпека має бути взаємовигідною.

Вперше за багато десятиліть Росія відкрито об'єдналася з Іраном і Північною Кореєю – не лише в таємних угодах щодо озброєнь, але й безпосередньо у війні. Іран постачає зброю, Північна Корея надає як зброю, так і війська. Йдеться вже не лише про Україну; це військовий альянс проти всього Заходу, особливо проти Сполучених Штатів.

Північнокорейські війська активно вчаться на цій війні, і це серйозна глобальна загроза. Вони прибули непідготовленими, але, як і російським військам, їм не дозволено відступати – командири страчують своїх солдатів за спробу відступити. Тим не менш вони адаптуються, отримують реальний бойовий досвід і освоюють критично важливі військові навички.

Тактика ведення бою, стратегії використання безпілотників та навички виживання на полі бою, отримані ними в Україні, будуть повернуті до Північної Кореї та інтегровані в їхнє військо. Це становить пряму загрозу безпеці США, Індо-Тихоокеанського регіону та багатьох інших країн.

Ми боремося, ми тримаємося, ми робимо все, щоб наблизити мир. І сьогодні ми, як ніколи за ці три роки війни, близькі до нього. Ми захистили нашу державу, нашу незалежність, нашу країну. Ми також понесли величезні втрати. Я надзвичайно пишаюся нашим героїчним народом. Ми повинні зробити все, щоб відновити стабільність і забезпечити справедливий мир для всіх українців.

Тільки сьогодні завершились рятувальні роботи в Полтаві після удару російської ракети. Усього ця ракета вбила, на жаль, чотирнадцять людей, із них двоє – діти. Дев’ять та дванадцять років. Мої співчуття рідним та близьким. Постраждали двадцять людей, у тому числі четверо дітей: від зовсім малечі – три місяці дитині – до дванадцяти років. Ще 22 людини були врятовані.

Повністю зруйнований під’їзд будинку – з першого по п’ятий поверхи. І це тільки одна російська ракета, яка принесла стільки болю, стільки страждань і втрат. Саме тому для України і для реального миру потрібні гарантії – гарантії, що таке зло буде зупинене. Надійно. Не просто якимись словами чи кількома паперами, а тим, що здатне буде гарантувати відсутність російського терору.

ППО й достатня кількість протиракет – це обов’язкова умова наближення миру. Я вдячний усім партнерам, які нам допомагають із цим і які мають повне бачення, що саме нам потрібно.

Just today, the rescue operations in Poltava were completed after a Russian missile strike. Unfortunately, this missile killed fourteen people, including two children – a nine-year-old and a twelve-year-old. My condolences to the families and loved ones. Twenty people were injured, including four children, ranging from a three-month-old baby to a twelve-year-old. Another twenty-two people were rescued.

An entire section of the residential building – from the first to the fifth floor – was completely destroyed. And this was just one Russian missile, bringing so much pain, suffering, and loss. That is why Ukraine – and real peace – require guarantees. Guarantees that such evil will be stopped. Reliably. Not just with words or a few documents, but with something that can truly ensure the absence of Russian terror.

Air defense systems and a sufficient number of interceptor missiles are essential for bringing peace closer. I am grateful to all our partners who are helping us with this and who fully understand what exactly we need.