ТАТО ВЛОГ
674 subscribers
18 photos
47 videos
254 links
Мотиваційний та пізнавальний канал про батьківство і виховання дітей.
Автор - Володимир Швець - тренер з відповідального батьківства - @vovens.

Наші чати
- Вітальня ТАТО КЛУБУ - @tatoclubua
- ТАТО КЛУБ (тільки для татів) - https://t.me/+RmJyDmd6jVsDX3m9
Download Telegram
Привіт, тато!
Голос.

Чую за вікном: - “Тату”. Пауза... “Тату”. Пауза... “Тату!”
Що?

Дитя завзято щось розповідає. Не дуже довго.
Глянув у вікно. Тато думками в іншому місці. Його можна зрозуміти. Він дійсно зайнятий важливими справами, котрі крім нього ніхто не вирішить.

А що робити чотирирічній доньці, котра прагне його уваги? У неї ж теж справи і вона бачить їх вирішення тільки зі своїм татком.
Але єдине що потрібно - це щоб він її по справжньому почув.

Шуми.
Я називаю так все, що заважає чути голос. Голос важливої людини. Настільки важливої, що в порівняння нема чого поставити - тим більше якісь справи.
А часто це навіть не справи, а якийсь нещасний телефон - всюди під’єднаний до мобільних даних. Якась книжка, якась 1001 розмова з кимось про щось.
Все навколо шумить і заглушає голос.

Чому не голоси, а саме голос? Адже в сім’ї є дружина, діти. Голосів кілька або багато.

Бо кожен з них особливий. І кожен з них потрібно навчитись слухати по особливому. Слухати, щоб почути не тільки слова - але й тривогу, радість, сум, бажання - почуття.

Саме так я маю навчитись чути голос моєї дружини, голос доньки і голос іншої доньки.

Шуми не дають. Вони заважають. Вони шумлять коли навіть скрізь тихо і нічого в руках немає - ні телефону, ні клавіатури, ні чогось іншого. Вони шумлять просто в моїй голові.

Я не вмію чути когось краще за себе.
Ох… себе я чую сильніше, як навіть всі шуми навколо, якими б сильними вони не були. Може це і є саме той шум, що найбільше відволікає і не дозволяє зосередитись на близькій людині?

Але я маю здобути навик чути голос дружини саме так, як він звучить - не інакше. Бо в іншому випадку, як я можу зрозуміти її? Не зрозуміти жінку як всіх жінок, а її - мою дружину - особливу і єдину для мене. Іншого шляху не існує. Це шлях, де двоє мають стати одним.

Чи може бути щось важливіше?
Чи є щось більш цінне у стосунках, як вміння почути по справжньому - як чує Бог кожну окрему людину?

Ось і ключ. Цей ключ здатен відкрити навіть двері, котрі давно закрили серце - від когось.
Варто почати чути голос.
Тренери особистісного розвитку кажуть, що людина має точно знати ким вона хоче бути і які конкретні характеристики мати.
Для того щоб досягати успіху в будь якій сфері - без цього розуміння не обійтись.
Чи маєш ти уявлення, яким чоловіком та батьком ти хочеш бути?
https://www.youtube.com/watch?v=6ewLtv09E2k
Привіт, тато!
Як я навчився планувати час для сім’ї і які книги мені в цьому допомогли?

🔻У відео під цим текстом більш ширше і детально про те, що тут написано. + ПОДАРУНОК від мене.

“Тату ти знову йдеш?”
Слово “знову” відкрило очі батька на потребу доньки. Він зрозумів, що батька дитині ніхто не замінить і запланував у свій робочий календар чотири вечора на тиждень вдома з сім’єю.
Через багато років він говорить про те, що це рішення стало одним з найважливіших у житті.
З книги “Упрощай” Білл Хайбелс.

Я прийняв ідею, що для сім’ї час потрібно планувати у свій робочий календар чи графік.
Звучить досить штучно. Але це дуже практична ідея.

Мало того за цей запланований час потрібно ще й боротись.
Чому?
На це питання мені відповіла інша книга “7 ЗВИЧОК НАДЗВИЧАЙНО ЕФЕКТИВНИХ ЛЮДЕЙ”.

Виявляється що всі мої і твої справи поділяються на категорії:

Важливі/термінові
Важливі/нетермінові
Не важливі/термінові
Не важливі/нетермінові

Більшість людей і я в тому числі, схильні жити справами з першої категорії. Все важливо і вже немає куди відкладати!

Але людина є найбільш ефективною, коли живе справами з категорії “Важливі і нетермінові”.
Коли справа термінова - тоді вона “чинить тиск” на людину - “зроби ВЖЕ те що горить”.
А коли справа не термінова, вона не тисне. І постійно відкладається у довгий ящик.

Сім’я - це безумовно важлива справа! Але не термінова.
Ми - чоловіки схильні відкладати “на пізніше” сім’ю, хоча глибоко переконані, що сім’я - це найважливіше що є у житті.

Що ж робити?

Стівен Кові пропонує дивитись на справи спочатку з позиції власної місії, потім ролей по життю - наприклад роль чоловік, батько, керівник, колега, священик, фахівець, сусід і т.д.

І коли визначена місія життя, визначенні пріоритетні ролі, тоді варто визначати цілі згідно кожної ролі, а тільки потім завдання.

Я завдання записую у щоденник, котрий я відтворив у таблицях за зразком щоденника Стівена Кові.

🔥🔥🔥 Дарую шаблон щоденника під відео на каналі в YouTube. А якщо виникнуть питання, пиши мені і я з радістю допоможу тобі розібратись.
🔻
Привіт, тато!
“Скрізь все встигнути і щоб всі були задоволеними” - це ідея фікс, що часто заганяє у глухий кут майже всіх чоловіків, котрих я знаю.

🔻У відео під цим текстом більш ширше і детально про те, що тут написано.

Після минулого відео про планування часу для сім’ї, я отримав кілька повідомлень про те, що планування часу - це взагалі проблемна зона для чоловіків.

Для мене теж.

Я перепробував багато різних методів і способів що і як робити, щоб скрізь і все встигати.
Тут ділюсь висновками.

✔️Якщо просто планувати час, не змінивши спочатку більш основоположні моменти життя, то нічого доброго не вийде.

Це як змінювати шпалери в будинку, коли він валиться, бо його фундамент потребує капітального ремонту.

Має бути певна логічна послідовність дій - спочатку фундамент, потім перше перекриття, стіни і т.д. - аж до шпалер.

Основа.
Кажуть мудрі люди, що перетворення приходить через усвідомлення. А щоб щось усвідомити, потрібно це обдумати.

1. Я усвідомив хто і що для мене насправді є головними цінностями в житті.
І те, хто я спочатку - чоловік і батько чи майстер, менеджер, музикант, друг.
Це варто обдумати і прийняти для себе один раз і назавжди, щоб щоразу, коли потрібно визначитись, мати готову основу для рішення.
Якщо для мене найважливіша цінність - це моя дружина та діти, то я, як чоловік та батько, маю зрозуміти їх потреби і задовольнити їх.

2. Я усвідомив, що я не можу задовольнити потреб моєї дружини та дітей, якщо буду діяти так як я це собі розумію.
Але маю зрозуміти їх, чого вони прагнуть - вислухавши їх.

3. У всьому має бути баланс. Нічого не повинно існувати за рахунок чогось іншого. А це означає, що для всього має бути чітко визначений час. І для сім’ї в тому числі.

Якщо сім’я - згідно першого усвідомлення є пріоритетом, то спершу я планую час в тижні для сім’ї. Окремо для дружини, і для кожної дитини.

І так як життя має багато спонтанних моментів. То є важливий нюанс. Я зрозумів, що маю бути гнучким щоб змінювати свій графік.

Викликів і поточних проблем ніхто не відміняє. Але, коли у чоловіка в сім’ї є мир і порозуміння - він може перевернути гори, тим більше налаштувати свій графік.
🔻
Привіт, тато!
Ініціація

🔻У відео під цим текстом значно ширше і більш детально про те, що тут написано.

На курсах підвищення кваліфікації для педагогів, дуже поважна викладачка розповіла про те, що один раз вона була класною керівницею.
Її клас був найуспішнішим в школі за багатьма показниками: відмінники, переможці олімпіад, дисципліна та інше.
Майже половина класу по закінченню школи отримали золоті медалі, і більшість вступили у ВУЗи.

Вона мала чим пишатись. Але в її голосі під час розповіді було чути глибокий жаль.

Через 20 років - зустріч випускників. Всі її бувші учні розповідали про свої досягнення і дякували вчительці. Але коли почали розповідати про своє особисте життя, то там зруйновані сім’ї і розбиті долі.
І вона сказала останню фразу на завершення історії, що вразила мене в самісіньке серце: - Я їх навчила бути успішними, але не навчила жити.

Нас вчили читати, писати, рахувати і це правильно. А ще вчили багато того, що ніколи в житті не знадобиться.

Але не вчили фундаментальних моментів:
- Висловлювати свою думку, щоб порозумітись
- Слухати іншу людину з метою зрозуміти.
- Бути уважними і чуйними до потреб інших людей, а не зациклюватись на собі.
- Розуміти себе і свої обдарування, тим більше місію свого життя.
- Віднайти справжнього себе і прожити своє життя.

Але ж важливо прожити саме своє життя.

Люди часто не знають ким є насправді.
Кого з вас виховували батьки навчаючи про те, що кожна людина має своє покликання і місію життя?
Все зводилось до того, що - будеш мати диплом, будуть з тебе люди.

Радий, якщо все мною написане тебе не стосується.

Але якщо ти відчуваєш, що це про тебе теж, то не варто зараз шукати когось крайнього і винного у всіх своїх бідах.

Але варто:
1. Самому почати цей шлях
- віднайти себе, визначити свою життєву місію і почати рухатись в іншому напрямку.

2. Діти. Ми з дружиною всіма силами намагаємось допомогти нашим дітям прожити їх власне життя - знайти себе, свої сильні та слабкі сторони. Вчимо розрізняти добро від зла, мати принципи і активну життєву позицію, служити людям згідно своєї місії.

Дуже цікаво, що думаєш з цього приводу. Залітай в чат татів - https://t.me/Tato_Club

А відео тут 🔻
Привіт ще раз сьогодні )
Зловживати вашою увагою, шановні мої підписники, не маю права.
Але це особливе повідомлення.

Я щиро дякую кожному з вас, що ви в темі батьківства!
Я вірю, що разом ми змінюємо майбутнє наших дітей на краще - без перебільшення.
Я дуже ціную кожним підписником і вболіваю про те, щоб створювати якісний контент. Все, що я пишу - мною прожите, обдумане і випробувано.
Також щиро сподіваюсь, що мої публікації та відео приносять користь кожному з вас у тій чи іншій мірі.
Дуже дякую кожному з вас, хто таким чи іншим чином долучається до розвитку проету: порадою, відгуками, поширенням, фінансами чи підбадьоренням. Ціную дуже. Саме дякуючи вашій участі проект існує і розвивається.

І зараз я вас запрошую до партнерства, через фінансову підтримку проекту.

Тисни на кнопку Donate Patreon під цією публікацію і:
1. Ознайомся з інформацією про проект.
2. Обери як можеш долучитись.

Кожен внесок - це суттєва підтримка!
Дякую!
З повагою, Володимир Швець.
Привіт, тато!
Кожна дитина - це діамант, перлина - найбільша цінність, котру потрібно розкрити. А якщо бути точнішим, то допомогти розкритись.

🔻У відео під цим текстом ширше і більш детально про те, що тут написано.

10 порад ЯК ТАТО МОЖЕ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЗНАЙТИ СЕБЕ.
1. Усвідом, що ми (батьки) отримали певне насліддя.
Часто це критику і контроль замість підбадьорення та підтримки. Тому маючи таку модель для наслідування, можемо точно так діяти у ставленні до своїх дітей. Але можемо приймати рішення діяти по іншому.

2. Поговори з сином чи донькою і постав кілька питань:
- Хто ти?
- Які твої мрії?
- Що ти любиш робити?
- Що любиш дивитись?
- Як любиш проводити вільний час?

Слухай уважно і фіксуй важливі моменти.

3. Дозволь дитині бути собою - щиро, відверто, без страху себе проявити. Будь тим, хто розуміє її емоції - вдачі і невдачі. Дозволь бути емоційною з тобою. Завжди знаходь можливість обговорити все пережите.

4. Допоможи довести почату справу до кінця. Діти пробують себе в різних справах. Відповідно багато починають спочатку - часто хочуть залишись все на пів дороги.

5. Допомагай порадою і практично. Не роби справу замість дитини. Навіть якщо в неї щось не виходить зробити. Навіть якщо вона засмучується через невдачу.

6. Дозволяй помилятись. Не критикуй, не докоряй і не засуджуй. Підбадьорюй та надихай.
Всі проміжні етапи навчання важливі і дають певний навик. Не вимагай ідеального результату, коли дитина тільки вчиться.
Найкраща мотивація - це особистий (навіть маленький) успіх.

7. Не порівнюй дитину ні з ким. Але навчи фіксувати свій розвиток порівнюючи себе з собою у минулому. Навчи бачити та відмічати свої маленькі перемоги. Це сформує здорову самооцінку та впевненість у собі.

8. Навчи дитину звертатись по допомогу - до тебе і до інших людей.
До того, ти маєш забезпечити відповідний рівень довіри. Якщо дитина боїться твоєї критики і осуду, то за допомогою до тебе буде звертатись все рідше.

9. Давай можливість самостійно приймати складні рішення.
На кожному етапі життя у дітей є виклики. Розумій і вникай щоб підтримати і навчити.

10. Аналізуйте разом і робіть висновки. Майте спілкування. Проте, не напружене, дружнє.

Дуже цікаво, що думаєш з цього приводу. Залітай в чат татів - https://t.me/Tato_Club

А відео тут 🔻
​​Привіт, тато!
МИ ВСІ ПІД БЕТОНОМ

Рідко кому вдається вирватись до життя. І справа навіть не в тому, що сил потрібно докласти. Часто не хочеш й думати, що ти закутий ланцюгами під плитами бетону.

Найцікавіше, що кожен сам собі робить стяжки - одна за другою - міцно. А коли хтось намагається потрапити до тебе всередину, побути біля тебе, може допомогти - то ти швидше поставиш ще одну бетонну плиту, ніж впустиш когось.

Такі чоловіки. Більшість. Переважна більшість.

Нещодавно я зрозумів, що не вмію навіть розпізнавати свої емоції.
Ні - буває, що їх вже не втримаєш і вони просто вибухають - то тоді їх розпізнати не важко. Буває також, що дозволяєш собі розслабитись у вузькому колі “перевірених” людей. Тоді теж обережно можна відкрити те, що відчуваєш. Але не дай Бог хтось, ненароком бодай, щось “не те” скаже. Тоді на лице штатна маска (їх може бути кілька на вибір), а та людина в бан. А зверху бетон.
З кимось по іншому й не можна. Але загалом...

Я пам’ятаю дві ситуації у своєму житті, коли я заклав міцний фундамент для своєї фортеці. Ситуації описувати тут не буду, але обидві стались до того як я одружився. А одна з них в ранньому підлітковому віці.

Ще тоді я прийняв рішення, що люди навколо і я - це протилежні полюси. Щоб не було розрядів (бо вони болючі) - краще бути на безпечній відстані. Від всіх.

Ще кілька років тому вважав ці свої рішення великим надбанням. Ще й інших вчив типу - “Абстрагуйся і забий”. Мені подобалось, коли мою байдужість списували на мій, начебто, флегматичний темперамент.

Єдине чого я дуже не хотів - це мурувати стіни від моєї сім’ї. Але чи це можливо? Як виявилось згодом - ні. Якщо закритий, то закритий скрізь. Єдина різниця в тому, що десь підсвідомо, але дуже “витончено-професійно”, в сім’ї, я собі дозволяв розслабитись.

Але сім’я - це інше. Подружжя - це відкритість. Я б сказав абсолютна оголеність - аж до вразливості. Причому добровільно. Від усвідомлення дуже великої цінності - бути одним цілим. А це переживати разом все - і радість і біль.

Глибоко дякую Богу і моїй дружині за шлях разом.

В чаті ставте +++, якщо знайоме те, про що я пишу - https://t.me/Tato_Club
А якщо напишете кілька своїх думок ) - то дякую!

До речі розповідаю свої історії на тренінгах з чоловіками. Допомагаю чоловікам бути справжнім собою - якщо хто раптом захоче.
Привіт, тато!
Я ВКОТРЕ СТАВ БАТЬКОМ…

Цього разу я став батьком студентки. Знов одягаю на себе нову роль. Приходять природні і закономірні зміни в життя і я не можу залишатись минулим – як був. Нова моя батьківська роль – це нові мої виклики, нові мої рішення, нові дії.

Що ще нового?

Відчуття. Їх багато. Вони змішались в якусь незрозумілу і невідому до цих пір суміш.

Відразу на поверхні відчуваю гордість за доньку. Вона проявила себе як зріла людина під час підготовки до вступних іспитів. Вона зуміла закумулювати в собі волю і наполегливість щоб досягти поставленої мети. Отримала унікальний досвід і змогла побачити добрий результат своєї праці.

Трохи глибше є краплина суму – Ірка фактично переступила поріг «з дому» у самостійне життя. Звичайно – це не привід сумувати. Швидше радіти. Але ж я пишу про свої почуття.

Є відчуття відповідальності - але на іншому рівні ніж раніше – маю залишитись поруч будучи на відстані.
Моя молитва до Бога про її кожен день, моя підтримка, підбадьорення. Маю довіряти її рішенням значно у більшій мірі ніж це було, коли ми всі разом були вдома.

Ще одне нове відчуття – відпускання. Навряд чи воно було б, якби ми продовжували жити всі в одному домі. А так – Іра живе вже в іншому місті. Вона ніби вмить стала зовсім дорослою.
Я насолоджуюсь, коли спостерігаю, як мої діти приймають власні рішення, переходять щоразу у нові етапи життя. Але цей випадок якийсь особливий, бо дорослішання Ірки ніби перескочило відразу кілька сходинок. Хоча я давно вже можу говорити з нею як зі зрілою, свідомою людиною, котра знає точно що означає слово «відповідальність».

Якось так… коротенько про мої відчуття. Бо ж кожен день життя не абзацами пишеться, а реальними подіями. А вони додають дуже різних емоцій, переживань. А також вимагають рішень.
Це і є життя.
А поруч моя кохана дружина, молодша доня - школярочка і трошки далі, але все рівно поруч моя вже студентка. Люблю.

Хто ще має студентів в хаті? Або ви в очікуванні ), або якщо вже пройшли цей шлях,
пишіть коменти, як для вас бути в цій ролі – батьками студента чи студентки)))
Пишіть тут - https://t.me/Tato_Club

***
І так – після літа відновлюється регулярність публікації та записи відео. Прийдеться знову повертатись у робочий графік ))). Багато чого накопичилось, про що мені хочеться з вами поділитись. Тому слідкуйте за оновленнями )

Ваш Володимир Швець

Долучитись до тих, хто кількома $ підтримує ТАТО ВЛОГ на Patreon можна за посиланням - https://www.patreon.com/TatoVlog
​​Привіт, тато!
ЧЕК ЛИСТ для ТЕБЕ…
...правильно сфокусованого тата.

Кажуть люди, що автомобіль їде туди, куди дивиться водій. Сам перевірив - факт. Сфокусувався одного разу на ключ журавлів, що пролітав над нашим авто. Гарно. Але заїхав на узбіччя. Халепа.
Висновок - водієві життєво важливо фокусуватись на ПДР, а не на журавлів.

На чому життєво важливо фокусуватись батьку?

Збережи собі і поділись з друзями.
ЧЕК ЛИСТ ПРАВИЛЬНО СФОКУСОВАНОГО ТАТА
12 пунктів

У СПІЛКУВАННІ
1️⃣ Будь в курсі - цікався життям дитини. Став конкретні питання, а не загальні. На загальне питання отримаєш загальну відповідь.
2️⃣ Питай про деталі, але не влаштовуй допит. Завжди залишай дитині право щось не розповісти. Цінуй приватність.
3️⃣ Не вимагай швидкої і повної відкритості. Відкритість (або закритість) дитини залежить від багатьох факторів: темперамент, настрій, час і місце, минулий досвід спілкування з людьми і конкретно з тобою.
4️⃣ Будь максимально уважним до того, що тобі каже/розповідає син чи донька.
Чоловіки схильні не дослуховувати до кінця, або робити лише вигляд, що слухають. Пильнуй, щоб бути уважним.
5️⃣ Намагайся зрозуміти свою дитину, особливо коли є конфлікт. Подивись на ситуацію з точки зору дитини. Буль “за замовчуванням” на її боці.
6️⃣ Запитай: - “Чи правильно я тебе зрозумів?” і повтори ретельно те, що тільки що почув.

В РОБОТІ
7️⃣ Допомагай, спостерігай і відпускай. Робіть разом роботу у такій послідовності:
- Зроби спочатку сам - продемонструй.
- Дозволь дитині виконати роботу і будь готовий допомогти.
- Довіряй дитині, коли вона буде її виконувати самостійно.
8️⃣ Не критикуй. Навпаки виявляй підтримку - підбадьорюй і хвали. Завжди старайся знайти щось добре у виконанній роботі, у вчинках, у намірах та ініціативах.

ЗАГАЛОМ У ЖИТТІ
9️⃣ Не маніпулюй і не шантажуй, не використовуй силу і “авторитет”. Будуй стосунки на довірі!
1️⃣0️⃣ Нехай твої діти чують, коли ти про них розповідаєш щось добре своїм друзям.

І ГОЛОВНЕ
1️⃣1️⃣ Постійно підкреслюй цінність сина чи доньки незалежно від їх досягнень, успіхів чи невдач.
1️⃣2️⃣ Часто обіймай і цілуй. Буває, що тати або “не вміють” цього робити, або взагалі нехтують дотиками. Але діти, що отримують велику кількість батьківських дотиків, більше збалансовані й менше сприйнятливі до стресу.

Який з пунктів для тебе найважливіший? Пиши тут - https://t.me/Tato_Club

🔆 Долучитись до тих, хто кількома $ підтримує ТАТО ВЛОГ на Patreon можна за посиланням - https://www.patreon.com/TatoVlog
Привіт, тато!
ФУНДАМЕНТ МУЖНОСТІ

Кожна дівчина, що виходить заміж, уявляє собі яким чоловіком для неї буде її наречений.
Минає трохи часу і чоловік чує: - “А я думала…” і далі звучать слова про її очікування, що не співпадають з її ж реальністю.
Як правило, від чоловіка вона отримує контр звинувачення, що й вона є “не зовсім” тією, на котрій він одружувався. Поговорили… боляче.

Варто мати певні маркери, по котрих би “вимірювалась” мужність чоловіка в сім’ї.
Як мінімум для людей, котрі збираються одружитися - це було б корисно.
Тай для тих, хто в шлюбі багато років, варто б поговорити, за потреби. Щоб не “обговорювати” щодня нездійсненні мрії.

Зберігай собі та поділись з друзями.
ФУНДАМЕНТ МУЖНОСТІ. ТРИ СКЛАДОВИХ:

1️⃣ НАДІЙНІСТЬ.
Надійний чоловік - той, котрому дружина може довіряти. Довіряти не тільки свої таємниці, але й своє життя, безпеку, почуття.
Чоловік, котрий тримається твердо своїх переконань і не зраджує їм під впливом різних віянь.
Надійний - це послідовний. Той, чиї дії зрозумілі і передбачувані. Якщо не знати чого чекати від чоловіка в наступний момент, то довіряти йому важко. Надійний чоловік дотримується свого слова.

2️⃣ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
Він розуміє, що кожна його конкретна дія (або бездіяльність) обов’язково несе за собою конкретні наслідки. Тому він приймає, часто складні рішення і бере на себе відповідальність за їх наслідки. Готовий вирішувати питання любої складності, що стосуються його сім’ї, навіть по при невпевненість або страх.
Свою відповідальність не перекладає на свою дружину та дітей.

3️⃣ ЛЮБОВ.
Насправді багато дискусій і навколо цього терміну, але для себе я визначив:
Перше - справжня любов безумовна.
Любити “по своєму” не працює - бо любити можна лише відповідно до “мови любові” того, кому ти любов адресуєш. Згідно однойменної книги Гері Чепмена є п’ять таких мов: ▪️ слова підтримки, ▪️ якісний час, ▪️ дарунки, ▪️ вчинки служіння, ▪️ фізичні дотики. Кожному своє.
Про любов ще писав тут.

///
Ні - це далеко не вичерпний перелік характеристик мужнього чоловіка. Дописуй свої в чат https://t.me/Tato_Club. Це буде тільки .

А ще з цими характеристиками не народжуються. Кожному чоловіку їх потрібно здобувати і відточувати відповідні навички. Я в процесі.

💲 Підтримай фінансами розвиток ТАТО ВЛОГ на Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
Привіт, тато!
НІ РИБА, НІ...

Пропоную заглибитись трохи більше в тему МУЖНОСТІ. Щоб це поняття не було аморфним та безформеним, але щоб набуло визначеного чіткого змісту.

У минулій публікації я писав, що надійний чоловік - це той, котрий тримається твердо своїх переконань.
✔️ Щоб триматись переконань, їх потрібно мати. Людина, що має визначенні переконання, має і чітку життєву позицію.

Буває кажуть: - “Ні риба, ні м’ясо”. Це говорять про людину, котра немає ні переконань, ні позиції. Куди вітер подує, туди її понесе. Якщо мова про такого чоловіка, то він не викликає до себе поваги - в тому числі в його власній сім’ї.

МУЖНІСТЬ МАЄ СВОЇ ЧЕСНОТИ.
Одна з них ПЕРЕКОНАННЯ чоловіка.

✔️ Переконання формують світогляд людини, а від того її спосіб життя і поведінку. Щодня “за замовчуванням” кожна людина робить свій вибір згідно своїх переконань.

✔️ Люди переконують один одного в чомусь, доводячи свою правоту або свої цінності, для того щоб інша людина була союзником. Бо в іншому випадку буде байдужість, відчуження, або відкрите протистояння.

✔️ Пропаганда, агітація, маніпуляція - це методи, що мають на меті змінити переконання людини, щоб змінити або направити її дії у потрібне русло.

Такий собі ввід в тему. Коротко, але сподіваюсь цього достатньо, щоб не ставитись до своїх переконань легковажно.

Декілька ілюстрацій.
▪️ Переконання: чоловік боїться бути “підкаблучником”.
Його дії: не зважає на думку дружини, намагається домінувати над нею, принижує.

▪️Переконання: головна роль чоловіка - це годувальник.
Дії: на роботі зі світанку до смерканку, їде від сім’ї на заробітки, якщо не вдається “достатньо” заробити впадає депресію, запої і т.д.

▪️Переконання: чоловік має бути активно задіяним в життя сім’ї у різних сферах: фізично, інтелектуально, духовно, емоційно.
Дії: вчиться, розвивається, виявляє уважність до членів сім’ї.

Далі буде...

Питання для самоаналізу:
1.
Які переконання ти маєш зараз? Назви ТРИ.
На чому вони основані?
2. Які переконання хочеш мати? Назви ТРИ.

💲 Підтримай фінансами розвиток ТАТО ВЛОГ на Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
#чесноти #переконання #мужність
Привіт, тато!
НЕ ПОПСОВО ПРО ЛЮБОВ

Якщо продовжувати говорити про чесноти мужності, то найбільшою з них є ЛЮБОВ.

Цього разу, мені дуже хочеться просто поділитись одним з найцінніших уривків із книги “7 звичок надзвичайно ефективних людей”.

С. Кові пише:
“Після одного семінару, де я виступав з доповіддю на тему проактивності, до мене підійшов чоловік і сказав:
– Стівене, мені подобається те, що ви розповідаєте. Але ж ситуації бувають різні.
Візьмімо, наприклад, мій шлюб. Я дуже стурбований. Здається, ми з дружиною охололи одне
до одного. По-моєму, я вже не кохаю її так, як раніше, а вона не кохає мене. Що я можу вдіяти?
– Кохання більше немає? – уточнив я.
– Саме так, – кивнув він. – А в нас же троє дітей, і ми дуже за них хвилюємося. Що б ви порадили?
– Любити її, – відповів я.
– Я ж кажу, почуття більше немає.
– Любіть її.
– Ви не розумієте. Почуття любові просто зникло.
– То любіть її. Якщо почуття немає, це достатня причина її любити.
– Але як можна любити, коли ти не любиш?
– Друже, любити – це дієслово. А любов – почуття – це плід дієслова любити. Тож любіть її. Служіть їй. Жертвуйте собою заради неї. Співчувайте. Цінуйте. Підтримуйте її. У вас є бажання це робити?

У великих літературах усіх прогресивних суспільств «любити» – це дієслово. Реактивні ж люди роблять із нього почуття. Ними керують почуття. Голлівуд вклав нам у голови сценарій, який змушує нас думати, що ми ні за що не відповідальні, ніби ми продукт власних почуттів. Але голлівудські сценарії не описують дійсності. Якщо почуття керують нашими діями, це тому, що ми відкинули відповідальність і дали їм повну волю.

Проактивні люди вважають «любов» словом дії. Любов – це те, що роблять: ті ваші жертви й самопожертви, як тоді, коли мати народжує на світ своє дитя. Якщо хочете щось знати про любов, подивіться на тих, хто жертвує собою заради інших, навіть заради тих, хто їх кривдить чи не любить навзаєм. Якщо у вас є діти, подумайте про свої самопожертви й свою любов. Любов – це цінність, яка реалізується через дії. Проактивні люди підпорядковують почуття цінностям. Любов-почуття можна відновити.”

Що думаєш з цього приводу? Пиши комент https://t.me/Tato_Club
💲 Підтримай фінансами розвиток ТАТО ВЛОГ на Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog
#чесноти #любов #мужність
Привіт, тато!
DISCIPLINED MAN

Процитую уривок з книги “Величні за власним вибором” - Джима Коллінза.
Дисципліна - це чітка послідовність дій, незмінне ставлення до цінностей, узгодженість довгострокових цілей… Справжня дисципліна вимагає незалежного мислення, аби не піддаватися зовнішньому тиску, не погоджуватися з тим, що суперечить цінностями, вимогам до роботи, йде врозріз з довгостроковими планами”.

Уххх. Можна більше нічого й не писати. Але в книзі мова йде про керівників великих компаній і їх характеристики. Я ж пишу про чоловіків та мужність у контексті сім’ї та батьківства.
🖋 Твердо переконаний, що роль керівника, навіть найуспішнішої компанії, залишається лише другорядною. Бо первинна роль чоловіка є в його сім’ї - для його дружини та дітей.

Отже, спираючись на вищезгадану цитату, описую МУЖНІСТЬ у ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІ.

1️⃣ Дисциплінований чоловік досить системний і розуміє для чого він живе, має цілі і місію.

2️⃣ Має визначену ієрархію цінностей і непохитно вірний їм. А вони служать йому чітким життєвим орієнтиром, особливо у моменти складних рішень.

3️⃣ Він стійкий до “зовнішнього тиску” культури сьогодення, або субкультур, що дають безліч варіантів на вибір того, яким ніби то може бути чоловік.

4️⃣ Цей чоловік не залежить від різноманітності поглядів, суб'єктивних суджень людей, що його оточують і здатний самостійно мислити, аналізувати і приймати навіть “непопулярні” рішення на користь своєї сім’ї.
Тут, поясню. “Готових популярних рішень” є повно. Типу: - “Послухай жінку і зроби навпаки”. Багато чоловіків користуються подібними лайфхаками в сліпу, наносячи серйозну шкоду власним сім’ям.
Але той чоловік, котрий думає своєю головою, не ведеться на попсові “мнЄнія”, бо усвідомлює їх марність, безглуздість і глибину шкоди.

І посилаючись знову на Коллінза, даю родзинку: - “Самодисципліна - безперервна копітка робота волі заради великої мети, незважаючи ні на що”.

5️⃣ Чоловік має велику мету - любити свою сім’ю (описував що означає “любити”). І заради цієї мети він працює над собою, свідомо фокусується на добрі для своїх любих і приймає відповідні рішення на їх користь.

Пиши що думаєш з цього приводу - https://t.me/Tato_Club
💲 Підтримай фінансами розвиток ТАТО ВЛОГ на Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog

#дисципліна #чесноти #мужність
ТАТО ВЛОГ pinned «Привіт, тато! DISCIPLINED MAN ⠀ Процитую уривок з книги “Величні за власним вибором” - Джима Коллінза. “Дисципліна - це чітка послідовність дій, незмінне ставлення до цінностей, узгодженість довгострокових цілей… Справжня дисципліна вимагає незалежного мислення…»
Привіт, тато!
ПАРАДОКСАЛЬНА МУЖНІСТЬ

Образ мужнього чоловіка асоціюється переважно з проявленням сили, сміливості, войовничості, самодисципліни, стійкості і т.д.
Цей образ абсолютно виправданий, бо чоловік - це той, хто захищає свою сім’ю від різних небезпек і готовий завжди до бою, коли небезпека стає реальністю.

Так, ці якості мужності однозначно необхідно виховувати у кожному хлопчикові, юнакові. Однак важливо пильнувати, щоб ці добрі якості не виявлялись у крайнощах - проявленні грубої сили, агресії, насилля, брутальності, жорстокості.

Не раз бачив як чоловік грубить своїй дружині та дітям, принижуючи їх прилюдно. Можливо саме так він і уявляє собі мужність - у домінуванні та зверхності над тими, хто йому дорогий і рідний. Але то не мужність зовсім. Бо у сім’ї, мужність чоловіка виявляється в інших якостях - у ніжності, турботі, увазі.

МУЖНІСТЬ У НІЖНОСТІ.

Думаю, спочатку варто уточнити, що ніжний чоловік не значить зніжений. Бо зніжений - це розпещений і не пристосований до життя. Я ж про інше...

Скажу чесно, мені не зовсім звично писати про ніжність... тим більше чоловічу ніжність.
Але все ж цікаво, як поєднуються в чоловікові такі, здавалось би несумісні, проявлення мужності.
▪️ Сила і войовничість - спрямовані на зовнішні небезпеки.
▪️ Самодисципліна та стійкість - стосуються внутрішнього життя чоловіка, його характеру.
▪️ А ніжність спрямована у його сім’ю - до дружини та дітей.

Можна сказати й по іншому. Чоловіку у сім’ї не варто і не потрібно бути войовничим. І що стосується роботи над собою, свого характеру - то йому не дуже потрібна сміливість. А на війні безглуздо бути ніжним.

Саме сім’я чоловіка - це чи не єдине місце, де він може бути ніжним.
Більше того, його ніжність є необхідною складовою стосунків з дружиною і дітьми. Ніжний погляд, дотик, слово чоловіка та батька - можуть продемонструвати його прихильність, сердечність, кохання, а також любов, що є чимось більшим ніж дружба з іншими людьми.
Якщо чоловік виявляє хоч натяк ніжності не своїй дружині - він їй зраджує. Бо ніжність у подружжі стосується їх інтимного життя.

〰️〰️〰️
- Зберігай собі та поділись з друзями.
- Пиши що думаєш з цього приводу - https://t.me/Tato_Club
-💲 Підтримай фінансами розвиток ТАТО ВЛОГ на Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog

#ніжність #чесноти #мужність
Привіт, тато!

Один раз на місяць я роблю публікацію (таку як зараз), після котрої відписується декілька підписників 🤨.
Але щоразу після таких публікацій добрих справ стає більше. Бо декілька людей долучаються до творення ТАТО ВЛОГ - хто рекомендує ресурс друзям, хто переказує кошти. Відверто кажучи, кожен вклад по особливому цінний та вагомий.

Я точно знаю, що ТАТО ВЛОГ для багатьох чоловіків став корисним.
Знаю, бо мені дзвонять, пишуть, звертаються з ідеями, порадами, буває порад питають. Я дуже ціную кожним таким "маячком" і дякую кожному, хто долучається!

Також дякую, кожному підписнику, хто є на цьому каналі!
Щиро вболіваю про добро у ваших сім'ях.

Ну й запрошую знову до партнерства!
Patreon -
https://www.patreon.com/TatoVlog
Банківські карти
- Приват Банк (UAH) - 5363 5426 0256 5054
- Monobank (UAH) - 5375 4141 1320 7004
- Monobank (USD) - 5375 4188 0483 6377

Дякую! Добро повертається і просто так не минає! 🙂

🔴 ПІДПИСУЙСЯ ТА ПОШИРЮЙ ТАТО ВЛОГ:
👉 YouTube - https://www.youtube.com/c/ТАТОВЛОГ
👉 Facebook - https://www.facebook.com/TATOVLOG
👉 Instagram - https://www.instagram.com/tatovlog
👉 Telegram - T.me/TatoVlog

ЩИРО ДЯКУЮ!
З повагою, Володимир Швець
Привіт, тато!
ЗВІТУЙ або ПОМРИ

Ще кілька років тому, для мене ідея підзвітності між чоловіками звучала дико.
В тій культурі, в котрій я виховувався нічого подібного не було. В принципі й зараз немає. Хіба що у дуже вузьких колах починає тільки зароджуватись... серед тих, хто зрозумів цінність цієї практики і наважився спробувати.

З досвіду скажу, що ті чоловіки, котрі хочуть розвивати у собі мужність та батьківство, мусять докладати для того немало зусиль.

Бо по-перше - виховання і формування хлопчиків відбувається у переважній більшості у дисфункційних сім’ях. Чоловіка в полі зору взагалі немає, або ж є не зовсім зразкова модель чоловіка... м’яко кажучи.
А як хлопчику стати чоловіком без підтримки зрілого чоловіка?
Всі ми були хлопчиками.
Криза мужності у суспільстві постійно збільшується.

Друге - не всі чоловіки мають шанс побачити ту кризу і усвідомити її. А хтось і не хоче її бачити.

Третє - ті чоловіки, котрі отримали такий шанс і вирішили вдосконалюватись у мужності - мають протистояти сучасній культурі, тенденціям, стереотипам.

Самостійно побачити, прийняти і протистояти надзвичайно важко. На цьому шляху чоловіки потребують підтримки один одного. А така підтримка без підзвітності неможлива. Тому що де є підзвітність між чоловіками, там є можливість фіксувати свій розвиток, разом з тим виявляти свої слабкості, приймати рішення і тримати слово один перед одним.

Маю честь бути учасником кількох спільнот, де я маю підзвітність, вчусь і розвиваюсь.

Щоразу, коли ми спілкуємось, ми по черзі відповідаємо на ці питання:
1. В чому ти ростеш?
2. В чому твій виклик?
3. Яке твоє рішення згідно твого виклику?

Також ми маємо домовленість про те, що:
1. Все що говориться між нами, залишається виключно між нами.
2. Ми не оцінюємо один одного і не засуджуємо (разом погодили цього не робити).
3. Ми не коментуємо і не консультуємо один одного. Простіше кажучи, не пхаємо свого носа, коли нас про це не просять.
Разом контролюємо дотримання цих домовленостей.

Для багатьох чоловіків, котрих я знаю, ці зустрічі стали великою цінністю. Для мене однозначно теж!

- В яких сферах чоловіки мають особливу потребу бути підзвітними, можемо обговорити в чаті - https://t.me/Tato_Club

- Зберігай собі та поділись з друзями.
-💲 Підтримай фінансами розвиток ТАТО ВЛОГ на Patreon - https://www.patreon.com/TatoVlog

#мужність #підзвітність
Привіт, тато!

"Нам часто розповідають про невихованність сучасної молоді. Я вже немолодий і мав би обрати сторону старших, та мене куди частіше вражають грубощі батьків. Кому з нас не було ніяково, коли мати чи батько так поводили себе з дорослими дітьми, що стороння людина просто би пішла геть, гримнувши дверима? Вони зверхньо говорять про те, що діти знають, а вони ні; вони перебивають дітей, коли їм заманеться; висміюють те, що для дітей важливе; зневажливо, або й злобно, відгукуються про їхніх друзів. А потім дивуються: "І де їх тільки носить? Всюди їм добре, лиш би тільки не вдома!.."
Клайв Стейплз Льюїс, "Чотири Любові"

Читаю канал @cslewisua про потужного, глибокого письменника, автора відомого фентезі твору "Хроніки Нарнії".
Дуже рекомендую.