Україна - електоральна демократія. І це факт.

Тому потребу ліберального економічного поля треба донести людям, аби вони підтримали відповідний політичний курс.

А для цього треба пояснити, що у нас не патерналізм, а реальність, в якій кожний є платником податків. Що роздутий бюджет - це твої гроші. Що неефективність чиновника - це твої втрати.

Тому ми з Ціна держави і штовхаємо вже не перший рік цей наратив про платників податків.

Зараз кампанія вийшла на інший рівень. Бізнесмени, депутати, співаки, громадські діячі й інші закликають підтримати нашу петицію.

І найголовніше, вже використовують в політичних дебатах і публічних виступах, як от не вкрали у народу, не побудовано завдяки певному політику. А вкрадено у платників податків і побудовано за рахунок платників податків.

Діємо стратегічно разом з вами. Крок за кроком до нашого економічного дива і країни відповідальних громадян.

Підписуйте петицію.

​​Курс НАТО

Група громадських діячів, серед яких - експерти, дипломати та ветерани, оголосила про створення Ради громадського нагляду щодо виконання Річної Національної програми під опікою комісії «Україна-НАТО». Ініціатива спрямована на захист та сприяння реалізації євроатлантичного курсу України як цивілізаційного вибору нашого суспільства. Для цього потрібно добитися послідовного виконання Річної національної програми - за це РГН і боротиметься. Нижче наводимо текст звернення ініціативної групи.

Звернення ініціативної групи зі створення Ради громадського нагляду щодо виконання Річної Національної програми під егідою комісії «Україна-НАТО»

Уже восьмий рік поспіль Україна бореться проти агресії Російської Федерації, відстоюючи не лише свою незалежність, а й свободу і демократію у Східній Європі. Наша перемога у цьому протистоянні неминуча, оскільки правда і справедливість знаходяться на нашому боці.

Міжнародна спільнота, відповідно до міжнародних угод, які Україна прагне виконувати в повному об’ємі, всіляко підтримує нашу справедливу боротьбу з агресором. Так, Північноатлантичний Альянс на саміті у Брюсселі у червні 2021 року визначив шлях долучення України до НАТО через процедуру ПДЧ та щорічні національні програми. Річна національна програма «Україна-НАТО» (РНП) є важливим політичним кроком підтримки України розвинутими, демократичними державами-членами НАТО.

РНП, по суті, є всебічною програмою урядового рівня для досягнення Україною успіху, підтримки свободи і демократії, безпеки і верховенства прав, а також здійснення реформи державної служби, сфери енергетики, судової та правоохоронної систем, забезпечення свободи слова, ефективної діяльності політичних партій, та здатності взаємодіяти з військами НАТО, що є важливим для отримання перемоги над ворогом.

Однак, імітація і саботаж виконання РНП є загрозами для національної безпеки України, а дискредитація євроатлантичного вибору України – це свідоме підігрування інтересам агресора. Таким чином, повне виконання РНП є запорукою дотримання цивілізаційного вибору українців та наближення нашої держави до повноправного членства у Північноатлантичному альянсі.

Закріплення у Конституції України курсу на набуття повноправного членства України у Європейському Союзі та в НАТО є наріжним каменем, своєрідним суспільним консенсусом щодо цивілізованого напрямку розвитку України. Для захисту та реалізації цього курсу потрібна злагодженість дій громадянського суспільства, політикуму, експертного середовища та представників державної влади.

З огляду на зазначене, закликаємо українську владу та політичну опозицію об’єднатися навколо виконання РНП, оскільки лише спільними зусиллями ми можемо реалізувати конституційно закріплений євроатлантичний курс України.

Ми ініціюємо створення Ради громадського нагляду за виконанням Річної Національної програми під егідою комісії «Україна-НАТО», професійної і неупередженої інституції, яка буде здійснювати громадський контроль за діями державної влади та опозиції, буде своєрідним модератором і локомотивом впровадження відповідних змін задля досягнення мети – успішного виконання РНП та переходу до підготовки Плану дій щодо членства України в НАТО.

Історія дає нам великий шанс, і ми не повинні його змарнувати. Лише спільними зусиллями ми можемо успішно виконати завдання, які постали перед Україною, задля збереження нашої держави та її процвітання!

​​Сьогодні на лекції слухав про "провали" ринку і те, що їх можна виправити лише завдяки регулюванню

Чи має якийсь з цих пунктів спільне з реальністю? Подивімося.

1. "Ринок не здатен протистояти монополістичним тенденціям". Так, не здатен. Бо в умовах вільного ринку та прозорих державних закупівель монополій не утворюється. Навпаки, вони ростуть як гриби через регулювання.

Чиновник же може надавати перевагу певним компаніям чи особам, послаблюючи для них обсяги регуляції в обмін на фінансову підтримку. І так стається майже завжди, коли уряду дають більше влади. Саме звідси українські олігархи, звідси американські трести кінця 19 століття.

2. "Ринок не зацікавлений у створенні суспільних благ" - відколи? Навпаки. Ринок прагне підвищувати прибутки. А для цього йому потрібні робочі уми. Вони ж з'являються тільки в комфортних умовах для життя і розвитку. Тому ми бачимо багато прикладів в Україні, коли попри бездіяльність влади бізнес практично відновлював деякі громади з нуля.

3. "Ринок не придатний для подолання екстерналій" - хіба не абсурд? Ринок як раз і є найкращим механізмом подолання екстерналій. Завдяки пануванню ринкової економіки у Західному світі вдалося подолати проблеми зі стихійним голодом і епідеміям. Не урівнюванням усіх у доступі до їжі чи ліків і обмеженням ринку. А навпаки, збільшенням виробництва і збільшенням нерівності. Тепер кожен забезпечений мінімально необхідною кількістю товарів для життя.

Щодо ж сучасних проблем - як от затори в містах. То і їм ринок знаходить рішення. Компанії розробляють додатки для координації руху, автопілоти, летючі автомобілі й багато чого іншого. Сьогодні ми маємо можливість подивитися рівень заторів на різних сервісах. Теж приватних.

Уряд же не шукає, і не здатен знайти таке рішення, яке б задовольнило і попит людей на збільшення свого рівня життя, і подолало б екстерналії. Ринок з цим уже ефективно справляється.

5. "Ринок не має здібності забезпечувати соціальні гарантії". А у чому, тут, власне, провал? Для цього ринок і надає уряду ресурси. Уряд - лише інструмент, який задовільняє попит ринку. В тому числі й на забезпечення соціальних гарантій.

Та крім цього згадайте купу благодійних, волонтерських організацій. Які нормально функціонують і без уряду, а часто і виконують його функції набагато краще. У тому ж 2014 коли уряд опинився у безпорадній ситуації вони врятували нашу країну.

6. "Ринковий механізм породжує неповну та асиметричну інформацію". Як раз то і ні. Ринок забезпечує найкращі умови для вільного поширення інформації. Людина, яка хоче купити товар чи інвестувати, звернеться у ту компанію, яка надасть їй найширший доступ до необхідної інформації. А компанії конкурують між собою. Тому вони зацікавлені в інформованості клієнта чи партнера.

До того ж існує закон. Ринок закон не заперечує від слова зовсім. Так. Він створений владою. Але владу створює ринок. Щоб та забезпечувала його необхідними від неї функціями. Такими як законодавча, в тому числі.

Якось так) Так що. Риночок порішає)

Учасник Клубу Авторів Капіталіста Олександр Бережний

Тайванські борці за свободу попереджають, аби не вступити в лайно.

Хоче ряд наших політиків і видавництво фоліо вже вступили.

В Україні завдяки конкуренції і відсутності регуляції був дуже якісний інтернет.

Тепер його хочуть очолити комісією....

В кращому менш ймовірному випадку нічого не зміниться і влада скаже, що тепер інтернет працює через її дбайливість.

У гіршому більш ймовірному випадку, буде все гірше.

​​Зараз ви всі дізнаєтесь як стати власником нерухомості в центрі столиці, отже «читать до канца».

Важливим питанням, яке хвилює кожного громадянина, є пошук як найвигідніше купити собі житло, бажано дуже дешево і на Хрещатику. Нажаль, далеко не завжди можливості співпадають з бажаннями. Інвестувати в недобудову це ризиковано, а на сайтах оголошень вірогідність попасти на власника, а не ріелтора майже нульова. Але є ще третій шлях – майнові аукціони.

Подібний формат набуття майна в нашій країні не дуже популярний, хоча всі, мабуть, чули про Prozorro і державні закупівлі через цю платформу, але рідко хто знає, що подібних платформ аж дві й там торгують усім починаючи від літаків і закінчуючи шкарпетками.

В чому інтерес вам, як звичайному громадянину влазити в подібні складні матерії й торгуватись на аукціоні, якщо можна просто піти і купити на OLX? А дуже просто – ціна, адже кінцева ціна лоту на подібних аукціонах може бути на 30-40% нижче ринкової, я особисто зустрічав лоти де ціна відрізнялась в два рази.

Наведу приклад: Цю квартиру купили за 40 000 $, це 925 $/кв.м. Тоді на сайтах оголошень ви могли знайти подібні варіанти за 1300-1400$/кв.м. і це без додаткових видатків на ріелторів (4-5% вартості) та податку до пенсійного фонду (1%). Так, при купівлі з аукціону Setam ви податок по ПФ не платите, що також приємно. От вам і економія.

Чому ж тоді всі там не купують? Тут постає «складність» всього цього процесу, але я зараз спробую коротко пояснити.

- У випадку “Prozorro” першою «цікавинкою» є те, що приймаєте участь в аукціоні ви не на цьому сайті, а через одного з підключених до системи майданчику, наприклад такими є https://ubiz.ua/ , https://sale.auktsionist.com/ та десяток інших подібних платформ. Там окрім купи нерухомості різних ДП, міністерств та ін., яка виставляється як мала приватизація, також є чимало майна, яке належить банкам. Це здебільшого квартири боржників, які колись банки взяли на баланс і наразі реалізовують. Якщо вам пощастило і ви перемогли, то далі ви оплачуєте покупку та відбувається підписання договору купівлі-продажу. І все – ви власник, робіть що хочете. Важливо лише розуміти, що ви купили чистий об’єкт, а не КП з бажаною вам квартирою і купою прихованих боргів на балансі.

- На “Setam”, другій такій платформі, також можна торгуватись через подібні майданчики як то https://www.ndp.com.ua/ чи інші, але це не обов’язково, можна і прямо на платформі, різниця лише в зручності самого сайту для вас особисто. Тут сам аукціон дуже простий – ви почергово робите ставки і хто більше-той переміг, прямо як в кіно. Але є одне але, а саме проблематика самих квартир, адже майже всі вони належать боржникам і реалізуються за рішенням суду виконавцем. Виконавці це такі люди на яких держава покладає роботу виконати рішення суду, якщо сторони не можуть/хочуть його реалізовувати самостійно. Здавалося б, що всі у виграші – у боржника закритий борг, у банку є дохід, а у вас майно, але велика кількість людей готова роками не платити по кредиту і судитись з банком за право це робити (це про питання чому у нас такі великі відсотки за кредитами). Щоб не потрапити в ситуацію, де наче майно у вас є, а користуватись можливості нема через судовий (чи не дуже) спротив колишніх власників - радимо перевіряти цікаві вам квартири у досвідчених юристів на законність продажу, бо далеко не всі готові спокійно з’їхати і віддати вам ключі.

Для багатьох подібні ризики переважають зиск, але, якщо інвестуючи в котлован ви ризикуєте втратити всю суму інвестиції, то у випадку купівлі на тому ж Setam і Prozzoro законом передбачено порядок повного відкату торгів і повернення вам коштів, якщо виявиться, що процедура була порушена якимось чином, хоча таке і буває рідко.

Тож які висновки? Все просто і складно одночасно - купити дешеву і хорошу нерухомість на цих майданчиках можливо, лише питання на скільки ретельно ви готові її там шукати.

via Валера Бойко

Зацінить яка витончена етатистська подача.

На користь України, на користь держави...вібратори

піймали на спробі....

Так і треба тому баризі, вібратори він никав і про користь держави не дбав.

Вибачте за плєшового. Але наша програма: капіталізм нації, комунізм ворогам, починає активно втілюватися.

Підтримати процес можна замовивши наші футболочки.

Нагадуємо наші задачі

Зеленський нині збільшує де факто через фіскалізацію і роздуття витрат свого вєлікого будівництва за наші податки. А також ліквідовує корпоративне управління і ставить без конкурсів чиновників мільйонерів на посади.

Отже, не дивуйтеся нашій критиці цієї влади. Вона йде проти наших цінностей і принципів.

​​РОЛЬ ІНСТИТУТІВ У СУЧАСНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ

Виписки з Дугласа Норта

I. Кожна економічна і політична модель відповідає суворо визначеному набору інституційних обмежень. Ці набори радикально відрізняються і в часовому вимірі, і залежно від країни. Зміст кожної моделі залежить від тих інститутів, які вже сформувалися.

Інституційні обмеження утворюють той простір, в рамках якого діють організації. Це дозволяє побачити взаємодію між правилами гри і поведінкою гравців.

Чи буде гра з від'ємною сумою, нульовою або ж буде створений позитивний залишок – якраз і залежить від інститутів. Бідність країн третього світу багато в чому є результатом діяльності поганих інститутів. Це ж справедливо й відносно багатих країн.

Податки, регулювання, суди, закони та неформальні правила визначають політику як фірм, так і індивідів. Отже, економічна поведінка – це наслідок не тільки свободи волі гравців, які приймають рішення, але й інституційних обмежень, в рамках яких вони діють.

II. Усвідомлене включення інститутів в економічну теорію змусить критично поглянути на поведінкові моделі. Це дозволить зробити поведінку більш реалістичною, відійшовши від абстракцій на кшталт «вільної волі» або «теорії ігор».

Економісти спираються на припущення про здатність акторів встановлювати справжню причину труднощів, з якими вони стикаються. Вони знають витрати і вигоди альтернативи при виборі і завжди вибирають найкраще рішення. Все ще критично важливими є гіпотези про раціональний вибір і ефективний ринок. При цьому, неповнота інформації, складності зв'язків у навколишньому світі і суб'єктивність сприйняття вже очевидні. Ці труднощі можуть бути подолані додаванням інститутів у аналіз.

III. Ідеї ​​та ідеологія мають значення, а інститути вирішальною мірою визначають, наскільки це значення велике. Саме ідеї та ідеології формують ментальні конструкції, за допомогою яких індивіди інтерпретують навколишній світ і роблять вибір.

Структуруючи взаємодію між людьми, формальні інститути якраз і визначають ціну, яку ми платимо за свої дії. Простіше кажучи, це відбувається внаслідок зміни трансакційних витрат.

Вільна економіка виникає, коли інститути спрямовані на зниження витрат, спрощуючи вибір і перетворюючи оцінку всього різноманіття альтернативи в рутинне прийняття рішень.

IV. Розуміння того, як функціонує сучасна економіка потребує врахування складних і заплутаних взаємозв'язків між суспільством і економікою. Пряма задача інституційної теорії – спростити цей облік до того стану, щоб його можна було описати формально.

Сучасна макроекономічна теорія не зможе вирішити поставлені перед нею проблеми, поки її представники не визнають, що рішення, прийняті в рамках політичного процесу, мають критично важливий вплив на функціонування економіки. Потрібна глибша інтеграція політичного процесу в макроекономіку.

Учасник Клубу Авторів Капіталіста Олексій Білязе

Найпопулярніші у Європі лижі та сноуборди… українські. Кожен другий сноуборд та кожна друга пара лиш, яка продається в Австрії, Великій Британії, Німеччині, Франції та інших країнах. Лідером є СП “Фішер-Мукачеве” виробляє 180 моделей спортивно-бігових лиж і 130 моделей гірських лиж.

Фабрика виробляє продукцію не тільки австрійської марки Fischer, а й інших іноземних брендів, зокрема, Scott Usa, Stöckli, Tecno Pro, Hagan, Rossignol, Alpina, Splitkein, Tecno. Це свідчить про те що Україна все більше асоціюється як гарне місце для інвестицій.

Хочете дізнатися ще більше про українські продукти, які вподобали споживачі з усіх куточків планети?

Дивіться наше нове відео.

​​Друзі, випустивши нову футболку "Вільний ринок у нас в крові", нам на думку зійшло зробити серію пості про розвиток українського підприємництва. Придбати наші нові футболки можна за посиланням.

Олексій Алчевський - український промисловець, банкір, громадський діяч, маценат XIX століття.

За своє життя він створив одну з найбільших фінансово-промислових груп Російської імперії - банки, металургійні заводи, вугільні шахти, рудники, транспортні компанії. В 1890 роках його капітал оцінювався у 12 мільйонів карбованців, що сьогодні рівнозначно 550 мільйонам доларів США.

Алчевський практично один побудував усю промисловість південного сходу України. Серед найбільших підприємств, ним створених - Олексіївське гірничопромислове товариство і Донецько-Юр’ївське торговельно-промислове товариство, а також металургійні заводи в Маріуполі. Його заводи були єдиними побудованими на вітчизняних інвестиціях - решта були у власності британців або бельгійців. Він став засновником міста Алчевськ, яке згодом було назване на його честь.

Алчевський брав активну участь в українському національному русі. Очолював харківський гурток української інтелігенції - “Громаду”. Ініціював та профінансував створення першого пам’ятника Тарасу Шевченку. Тоді його спорудження було практично неможливим - російська влада активно переслідувала його пам’ять, усі звернення за дозволом про будівництво пам’ятника - відхилялися. Тому він розмістив його на території власної садиби, де прийти згадати пам’ять поета могли усі охочі. Його називали “фанатичним українцем”. За кошти підприємця будувалися церкви, лікарні, бібліотеки, школи.

Загинув Олексій дивним чином. За однією з версій - він сам кинувся під потяг. Та багато дослідників схиляються до думки, що це було замовне вбивство. Активи підприємця після смерті передали Московському торговому дому. Завдяки чому його власники, брати Рябушинські, стали найбагатшими у Росії.

Олексій Алчевський - яскраве свідчення російської брехні. Промисловий потенціал південного сходу України зароджувався саме в руках цього відданого українського патріота. А також західноєвропейських інвесторів. Росія ж до цього не доклала жодних зусиль. А навпаки, чинила спротив розвитку регіону, побоюючись українського національного відродження.

На фото - Олексій Алчевський (з лівого краю) з родиною.