Forwarded from Українська добровольча армія
Радник командувача УДА з інформаційних питань Вадим Денисенко:
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової?
Нинішня війна, крім всього іншого, має «потопити» велику масу радянсько-російських наративів Другої світової. В той же час, росіяни будуть пробувати потопити нинішню війну в наративах Другої світової. І для нас, це одна з найбільших гуманітарних битв майбутнього
1. Останні два десятиліття ми пишемо амбівалентну історію України. Історію в якій ми пробуємо примирити непримиренні наративи. Найкращий приклад Хмельницький. Він герой і зрадник. Спроба відійти від чорно-білої концепції - це крамола і маргінес для науковця. В кращому випадку ми дозволяємо собі маленькі реверанси. Це не проблема. Це хвороба росту і дорослішання. Головне цю фазу пройти.
2. Друга світова і її історія мислиться в цій же пастці- парадигмі. Ми або за глорифікацію бандерівців або за продовження радянського наративу про те, який вклад зробили українці в другій світовій війні.
3. Але зараз, як би це дивно не звучало, нам, можливо, не так важливий єдиний наратив. Справа в тому, що нам катастрофічно не вистачає правдивого фактажу. Саме об цей фактаж розібʼються з часом обидві нинішні концепції. Точніше, не розібʼються, а перетворяться на щось нове.
4. Чому я говорю про правдивий фактаж? Справа в тому, що ми знаходимося під тиском радянсько- російської міфологеми про народну війну підкріплену десятиліттями пошуків науковців, сотнями книг і фільмів. У нас, умовно кажучи, на сотню російських документальних і не дуже сторінок є пʼять-шість наших. Плюс є амбівалентний наратив в суспільстві, яке тільки завдяки нинішній війні почало толерувати червоно-чорні прапори на південному сході.Але ще раз повторюся: нам катастрофічно не вистачає фактажу і узагальнень. Ми 40 років говоримо про сталінізм, але у нас досі немає жодної вагомої монографії «Україна і Сталін». І це лише один із прикладів.
5. Вище, я вже говорив про амбівалентність нашого історичного наративу. Але є ще одна проблема: ми пишемо не українську історію з її плюсами і мінусами, а переважно (повторюся, переважно) пробуємо писати наратив, який спростовує російську версію подій. Простіше кажучи, ми самі себе заганяємо в прокрустове ложе, замість того, щоб ширше подивитися на процеси. Якщо ми пишемо про Хмельницького, то за малими винятками ми боїмося говорити про те, що посювстання було вигідне, а може й інспіроване Портою. Якщо ми говоримо про модних нині 60-ків, то нам потрібен італійський автор, щоб вказати на банальний факт: частина цього руху виросла з Комсомолу. І в цьому немає нічого поганого. Це не принижує ні Хмельницького, ні Чорновола. І, більше, того, це не ламає національний міф. Це робить цей самий міф сильнішим. Бо він перестає бути пласким. І він не розбивається об правду, як міф про 28 памфілівців.
6. Головна проблема в тому, що на державному рівні немає замовлення (боюся розуміння) важливості цієї роботи. На рівні університетів, боюся, є страх братися за цю тему. Без держзамовлення це не полетить.
7. А тепер про майбутнє. Нинішня війна, крім всього іншого, має «потопити» велику масу радянсько-російських наративів Другої світової. В той же час, росіяни будуть пробувати потопити нинішню війну в наративах Другої світової. Вони докладуть масу зусиль для того, щоб це потоплення відбулося і в нас. Коли ми нарешті задумаємося про нашу історію Другої світової, її не можна розглядати у відриві від визвольних змагань початку 20 століття (починаючи з революції 1905 року, яка у нас незаслужено забута) і від нинішньої війни.
Дуже сподіваюся, що хтось захоче це почути
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової?
Нинішня війна, крім всього іншого, має «потопити» велику масу радянсько-російських наративів Другої світової. В той же час, росіяни будуть пробувати потопити нинішню війну в наративах Другої світової. І для нас, це одна з найбільших гуманітарних битв майбутнього
1. Останні два десятиліття ми пишемо амбівалентну історію України. Історію в якій ми пробуємо примирити непримиренні наративи. Найкращий приклад Хмельницький. Він герой і зрадник. Спроба відійти від чорно-білої концепції - це крамола і маргінес для науковця. В кращому випадку ми дозволяємо собі маленькі реверанси. Це не проблема. Це хвороба росту і дорослішання. Головне цю фазу пройти.
2. Друга світова і її історія мислиться в цій же пастці- парадигмі. Ми або за глорифікацію бандерівців або за продовження радянського наративу про те, який вклад зробили українці в другій світовій війні.
3. Але зараз, як би це дивно не звучало, нам, можливо, не так важливий єдиний наратив. Справа в тому, що нам катастрофічно не вистачає правдивого фактажу. Саме об цей фактаж розібʼються з часом обидві нинішні концепції. Точніше, не розібʼються, а перетворяться на щось нове.
4. Чому я говорю про правдивий фактаж? Справа в тому, що ми знаходимося під тиском радянсько- російської міфологеми про народну війну підкріплену десятиліттями пошуків науковців, сотнями книг і фільмів. У нас, умовно кажучи, на сотню російських документальних і не дуже сторінок є пʼять-шість наших. Плюс є амбівалентний наратив в суспільстві, яке тільки завдяки нинішній війні почало толерувати червоно-чорні прапори на південному сході.Але ще раз повторюся: нам катастрофічно не вистачає фактажу і узагальнень. Ми 40 років говоримо про сталінізм, але у нас досі немає жодної вагомої монографії «Україна і Сталін». І це лише один із прикладів.
5. Вище, я вже говорив про амбівалентність нашого історичного наративу. Але є ще одна проблема: ми пишемо не українську історію з її плюсами і мінусами, а переважно (повторюся, переважно) пробуємо писати наратив, який спростовує російську версію подій. Простіше кажучи, ми самі себе заганяємо в прокрустове ложе, замість того, щоб ширше подивитися на процеси. Якщо ми пишемо про Хмельницького, то за малими винятками ми боїмося говорити про те, що посювстання було вигідне, а може й інспіроване Портою. Якщо ми говоримо про модних нині 60-ків, то нам потрібен італійський автор, щоб вказати на банальний факт: частина цього руху виросла з Комсомолу. І в цьому немає нічого поганого. Це не принижує ні Хмельницького, ні Чорновола. І, більше, того, це не ламає національний міф. Це робить цей самий міф сильнішим. Бо він перестає бути пласким. І він не розбивається об правду, як міф про 28 памфілівців.
6. Головна проблема в тому, що на державному рівні немає замовлення (боюся розуміння) важливості цієї роботи. На рівні університетів, боюся, є страх братися за цю тему. Без держзамовлення це не полетить.
7. А тепер про майбутнє. Нинішня війна, крім всього іншого, має «потопити» велику масу радянсько-російських наративів Другої світової. В той же час, росіяни будуть пробувати потопити нинішню війну в наративах Другої світової. Вони докладуть масу зусиль для того, щоб це потоплення відбулося і в нас. Коли ми нарешті задумаємося про нашу історію Другої світової, її не можна розглядати у відриві від визвольних змагань початку 20 століття (починаючи з революції 1905 року, яка у нас незаслужено забута) і від нинішньої війни.
Дуже сподіваюся, що хтось захоче це почути
⚔️БРАТЧУК
Позаштатні кореспонденти з Татарстану повідомляють:"Чьтото горіт!"🔥🔥🔥 P. S. Музика в салоні авто - то пєсТня!😂😂😂
Не КамАЗ, але "ноги" для його продукції.
Але, мені подобається, як в улусі палає!😎🔥
Але, мені подобається, як в улусі палає!😎🔥
Forwarded from ОСУВ «Хортиця»
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Східний напрямок
💥«Битва за Торецьк»
💯Вже десятий місяць воїни цієї бригади разом із приданими підрозділами та іншими складовими Сил оборони ведуть Битву за Торецьк – найтривалішу битву російсько-української війни.⚔️
✍️За цей час окупанти втратили близько 20 тисяч особового складу загиблими, а загальні втрати загарбників уже перетнули позначку в 50 тисяч.☠️
📺До Вашої уваги мініфільм «Битва за Торецьк» – про героїзм захисників і захисниць «Сталевої Сотки».🇺🇦
🎥Відео: 100 окрема механізована бригада
t.me/Khortytsky_wind
💥«Битва за Торецьк»
💯Вже десятий місяць воїни цієї бригади разом із приданими підрозділами та іншими складовими Сил оборони ведуть Битву за Торецьк – найтривалішу битву російсько-української війни.⚔️
✍️За цей час окупанти втратили близько 20 тисяч особового складу загиблими, а загальні втрати загарбників уже перетнули позначку в 50 тисяч.☠️
📺До Вашої уваги мініфільм «Битва за Торецьк» – про героїзм захисників і захисниць «Сталевої Сотки».🇺🇦
🎥Відео: 100 окрема механізована бригада
t.me/Khortytsky_wind
Forwarded from Служба безпеки України
СБУ затримала агентів фсб, які готували нові удари рф по Київщині та Рівненщині
Служба безпеки затримала ще двох агентів фсб у Києві та Рівному. Фігуранти підозрюються у підготовці координат для ракетно-дронових ударів рф по Україні.
За матеріалами справи, основним завданням цих коригувальників було знайти і передати локації Третьої штурмової бригади ЗСУ.
Також рашисти хотіли отримати координати військових шпиталів та інших медзакладів, де проходять лікування поранені захисники України.
Як встановило розслідування, ворожими агентами виявилися 24-річний різноробочий з Києва, а також 32-річний дезертир, який переховувався на заході нашої держави.
Зловмисники діяли окремо один від одного, але їх координував один куратор з окупаційного «управління фсб по Криму та м. Севастополю». Наразі його персональні дані встановлено кіберфахівцями СБУ.
За інструкціями російського спецслужбіста агенти намагалися знайти військові об’єкти і з’ясувати наявність там особового складу.
У разі виявлення «потрібних» цілей фігуранти обходили їх, вдаючи телефонну розмову, а насправді знімали відео з прив’язкою до місцевості.
Для конспірації зрадники використовували по два гаджети: на один – фіксували локації об’єктів, а з другого – контактували з куратором через анонімні чати у месенджері.
Кіберфахівці СБУ завчасно викрили агентів та провели комплексні заходи для убезпечення локацій Сил оборони.
На фінальному етапі спецоперації у двох регіонах України обох фігурантів затримали одночасно, коли вони шпигували біля військових об’єктів.
На місці подій у них вилучено мобільні телефони із доказами роботи на ворога.
Слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Спецоперацію проводили співробітники СБУ у м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.
Служба безпеки затримала ще двох агентів фсб у Києві та Рівному. Фігуранти підозрюються у підготовці координат для ракетно-дронових ударів рф по Україні.
За матеріалами справи, основним завданням цих коригувальників було знайти і передати локації Третьої штурмової бригади ЗСУ.
Також рашисти хотіли отримати координати військових шпиталів та інших медзакладів, де проходять лікування поранені захисники України.
Як встановило розслідування, ворожими агентами виявилися 24-річний різноробочий з Києва, а також 32-річний дезертир, який переховувався на заході нашої держави.
Зловмисники діяли окремо один від одного, але їх координував один куратор з окупаційного «управління фсб по Криму та м. Севастополю». Наразі його персональні дані встановлено кіберфахівцями СБУ.
За інструкціями російського спецслужбіста агенти намагалися знайти військові об’єкти і з’ясувати наявність там особового складу.
У разі виявлення «потрібних» цілей фігуранти обходили їх, вдаючи телефонну розмову, а насправді знімали відео з прив’язкою до місцевості.
Для конспірації зрадники використовували по два гаджети: на один – фіксували локації об’єктів, а з другого – контактували з куратором через анонімні чати у месенджері.
Кіберфахівці СБУ завчасно викрили агентів та провели комплексні заходи для убезпечення локацій Сил оборони.
На фінальному етапі спецоперації у двох регіонах України обох фігурантів затримали одночасно, коли вони шпигували біля військових об’єктів.
На місці подій у них вилучено мобільні телефони із доказами роботи на ворога.
Слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
Зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Спецоперацію проводили співробітники СБУ у м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Київської міської прокуратури.
Речник ОСУВ «Хортиця» підполковник Назар Волошин:
Політичну складову так званого чергового «перемирʼя», оголошеного російським диктатором, не коментуватиму. Це не належить до нашої компетенції.
Однак, змушений констатувати лише той факт, що у нас в операційній зоні відповідальності оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця» протягом цієї доби станом на 11.30 зафіксовано більше 50 боєзіткнень з противником.
Штурмові дії загарбників відбувалися практично на усіх напрямках фронту. Однак більшість боєзіткнень з противником було зафіксовано на ключових напрямках — Покровському та Новопавлівському.
В усіх випадках в рамках оборонної операції наші захисники дзеркально відповідають на всі виклики і загрози російської армії, які становитимуть загрозу життя і здоровʼя українських воїнів.
Політичну складову так званого чергового «перемирʼя», оголошеного російським диктатором, не коментуватиму. Це не належить до нашої компетенції.
Однак, змушений констатувати лише той факт, що у нас в операційній зоні відповідальності оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця» протягом цієї доби станом на 11.30 зафіксовано більше 50 боєзіткнень з противником.
Штурмові дії загарбників відбувалися практично на усіх напрямках фронту. Однак більшість боєзіткнень з противником було зафіксовано на ключових напрямках — Покровському та Новопавлівському.
В усіх випадках в рамках оборонної операції наші захисники дзеркально відповідають на всі виклики і загрози російської армії, які становитимуть загрозу життя і здоровʼя українських воїнів.
Forwarded from Пхеньянська Правда🇺🇦
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚠️ З життя #б@наріуму
У Стерлітамаку (Башкортостан) у танка під час репетиції параду зійшла гусениця і він застряг на проїжджій частині🤡😂
У Стерлітамаку (Башкортостан) у танка під час репетиції параду зійшла гусениця і він застряг на проїжджій частині🤡😂