Для українців неприйнятною є диктатура. Це одна із причин, чому ми кісткою у горлі стирчимо нашим пост-радянським сусідам. Ми дратуємо, бо не можемо "по-нормальному" - як у росії, Білорусі чи Таджикистані. Нас хочуть приборкати, бо для "них" ми непередбачувані. А передбачуваність для них - це тотальний контроль і покора. І нас бояться. Бо ми даємо приклад, що може бути по-іншому.

Український художник Нікіта Тітов на своєму арті до Дня гідності та свободи, який відзначають сьогодні, 21 листопада, зобразив 2013-й, рік початку Революції Гідності. А нинішній рік він зобразив як жовту стрічку - символ нашої боротьби на окупованих територіях. Символ того, що нас не здолати і не зламати, не закатувати і не залякати.

Але пам'ять наша і про 2004 рік, про "Помаранчеву революцію". Час, коли ми показали, що так як у них, - у нас не буде. Тоді показали це мирно. У 2013-му ми засвідчили це своєю кров'ю і своїми життями. І продовжували платити за нашу свободу 8 років.

В останні роки День гідності та свободи став більш символічним. Війна відійшла на задній план і біль від втрат і шок від подій Революції Гідності вгамувався. Але цього року День гідності та свободи є як ніколи значимим. Зараз ми стоїмо на межі, де уже нема умовностей. Де існують не просто символи. А де є абсолютні і конкретні події, які можна побачити і відчути. Є просто два поняття - життя і смерть.

Росія досі сподівається, що ми здамося. Але яскравим прикладом того, що буде з нами після цього є Маріуполь. Ті, хто відмовляться зараз гідності і свободи у сподіванні отримати світло і тепло, лишаться обкраденими на випаленій землі. Зараз ми як ніколи сильно молимося за наших борців, які виборюють нам можливість жити. Без страху, що до тебе завтра прийдуть і заберуть "на підвал", а твоїх дітей відвезуть у Махачкалу і там віддадуть чужим людям. Без потреби кланятися царю.

Нехай сьогодні свічки у наших будинках горять у пам'ять про борців за нашу свободу. Загиблих під час Революції, на фронтах Донбасу і зараз - у шанцях і на полях великих битв.

І хай свічки наповнюють нас вірою і додають нам сил. У горнилі війни кується зараз гідність і свобода усього нашого народу. І гартуємося ми. Стоїмо. Ми гідні наших героїв. І ми вистоїмо.